в12 курс лікування

http: // www. vitamini. ru / doctors / scientific / article. aspx? id = 1319О вітамінах для БАДотологов обрано :) Повністю матеріал за посиланням вище. Сучасні дослідження з використанням високих технологій за визначенням діапазону безпечних доз, токсичності високих доз біотину тільки що проведені (1999-2002 рр). Створені 20-30 років тому, задовго до отримання цих даних, багато ВК і ВМК містять високі дози біотину (до 250 мкг в одній разовій дозі, дивись табл. 1.). Біотин був овіяний ореолом вітаміну, відповідального за міцність нігтів, красу волосся і шкіри, тому його включали в найрізноманітніші препарати і БАД з косметичними цілями, і думали, що чим більше, тим краще. Дослідження Bender, 1999, показали, що біологічна роль біотину пов'язана не тільки зі станом волосся і нігтів, а в першу чергу з тим, що вітамін входить до складу ферментів, що беруть участь у метаболізмі глюкози: піруватдегідрогенази і транскетолази. При цукровому діабеті дефіцит біотину зустрічається частіше, ніж у загальній популяції. При доведеному дефіциті біотину припустимо застосування препаратів з високими дозами вітаміну Якщо ж біотину в організмі достатньо - їх призначати в надлишкових дозуваннях не можна. Поширеною помилкою є безконтрольне використання мегадоз аскорбінової кислоти для лікування гіпо- та авітамінозу С. При тривалому застосуванні великих доз вітаміну С можливе порушення центральної нервової системи (занепокоєння, відчуття жару, безсоння), пригнічення функції підшлункової залози, поява цукру в сечі, через надлишкового освіти щавлевої кислоти можливо несприятливу дію на нирки, можливе підвищення згортання крові. Гіпердози вітаміну С призводять до збільшення втрат з організму вітамінів В12, В6 і В2. Гранично допустима норма вітаміну С - 7,5 мг / кг ваги на добу. Безумовно допустимої добової нормою вітаміну С є 2,5 мк / кг ваги (ВООЗ, 2002). Великі дози вітаміну С заборонені у хворих з катарактою (знижується проникність капілярів, погіршується харчування тканин та обмін рідини в передній камері ока), у хворих з діабетом, тромбофлебітом і при вагітності (підвищується рівень естрогенів, порушується живлення ембріона). У дуже великих дозах вітамін С потенціює мутагенез. Лікувальна вітамінотерапія більш суворо регламентує і тривалість лікування. Курс лікування гіпо- та авітамінозу визначається лікарем, індивідуально для кожного хворого. Однак, при призначенні вітамінів-кумулянтов (вітаміни А, Е, D, К, В12) курс лікування завжди обмежений (не більше 30 днів). Більш тривале застосування цих препаратів можливе тільки при постійному лікарському контролі. Поширеність надлишку хімічних елементів складає від 1/10 до 1/6 частини всіх дісмікроелементозов (у промислових зонах і в деяких регіонах цей показник вищий, до 1/2). У росіян часто зустрічаються надлишки не тільки токсичного свинцю, кадмію та алюмінію, а й перевищують норму концентрації заліза, ванадію, нікелю, хрому, молібдену, бору, в деяких регіонах часто зустрічаються надлишки міді, цинку, фтору, селену - елементів входять в багато ( практично в більшість) вітамінно-мінеральні комплекси. Ці есенціальні (життєво необхідні) мікроелементи повинні надходити в організм у мізерно малих кількостях. При надмірному надходженні в організм людини залізо, мідь, селен, ванадій, хром, молібден, нікель, бор, марганець, фтор стають токсичними, можуть провокувати серйозні захворювання, зрушувати складну систему взаємовідносин Ма Е і МЕ. При нормальному рівні селену в організмі ніяк не показано роками приймати селенсодержащіе харчові добавки та препарати. Тим більше, що в даний час в Росії використовується досить токсична форма 6-й валентного селену - натрію селеніт. Натрію селеніт входить до складу численних полімінеральних композицій, ВМК, БАД. Цільовий прийом селенсодержащих препаратів в лікувальних дозуваннях (більш 50-75-100 мкг) повинен здійснюватися під суворим лікарським контролем у хворих з доведеним дефіцитом селену (онкологія, селенова міокардідістрофія і т. Д). Більш фізіологічен прийом низькотоксичні форм селену у вигляді селен-метіоніну і селен-цистеїну (4-х валентний селен). Фізіологічною, нетоксичного формою селен представлений в харчових продуктах (вершкове масло, збагачене селеном, продукти, отримані з рослин вирощених на грунтах або в розчинах збагачених селеном). Капуста брокколі, водорість спіруліна, часник - природні концентратори селену. Нетоксичні, найбільш фізіологічні 2-х валентні фармакологічні форми селену тільки ще проходять опробацію на нашому фармацевтичному ринку. Для дійсно ефективної допомоги хворому з дефіцитом хрому, потрібна велика завзятість і лікаря і пацієнта, додаткова постійна дієтична корекція (включення хромсодержащих продуктів - неочищений бурий рис, дріжджі, незбиране зерно, сир, м'ясо, теляча печінка, яйця, помідори, курча, кукурудза, гриби, при обов'язковому скорочення обсягу вживання простих вуглеводів (цукор і т. д.)). Якщо ж дефіциту хрому у хворого немає, тривала, "профілактична" навантаження організму додатковим хромом чревата активацією мутагенезу. За міжнародними даними і за даними лабораторії фармакології мутагенезу НДІ фармакології РАМН, всі метали зі змінною валентністю при призначенні їх на авось можуть виступати як промоутери мута- і канцерогенезу (мідь, хром, залізо і т. Д.). При виявленні грубих відхилень від норми в аналізі волосся (нігтів), бажано провести аналіз ще одного-двох биосубстратов (кров, сеча і т. Д. За рішенням лікуючого лікаря), використовувати додаткові елеменспеціфіческіе індикаторні методи. Так, при надлишковому або недостатньому вмісті молібдену в організмі необхідно визначення активності ксінтіноксідази в еритроцитах, при надлишку свинцю, як мінімум слід виконати розгорнутий клінічний аналіз крові, наявність неоднорідного фарбування і зменшення розмірів еритроцитів (Анізія і пойкилоцитоз) побічно свідчить про можливу свинцевої інтоксикації. Враховуючи величезне значення взаємодії Ма Е і МЕ в організмі хворого бажано розрахувати і правильно оцінити пропорції між хімічними елементами. Необхідно як мінімум розрахувати головні співвідношення, такі як Na / Mg, Na / K, K / Mg, Ca / Mg, Ca / K, Ca / P, Fe / Cu, P / Mn, Al / Si, Zn / Cu. Якщо в аналізі є надлишок токсичних мікроелементів слід розрахувати і токсичні пропорції Ca / Pb, Ca / Pb, Co / Cd, Cu / Cd, Cu / Pb, Fe / Cd, Fe / Hg, Fe / Pb, K / Ti, Mg / Pb, P / Pb, S / Cd, S / Hg, S / Pb, Se / As, Se / Ba, Se / Hg, Se / Hg, Se / Ti, V / Mn, Zn / Cd, Zn / Hg, Zn / Hg і т. д .. Вибір препарату, заснований на кількісній оцінці елементів в організмі людини і на підставі аналізу взаємного впливу елементів, дозволить вибрати препарат який витіснить токсичні метали за принципом біологічного антагонізму. При призначенні добре відомих життєво важливих МЕ, таких як мідь, цинк, селен, кобальт і т. Д. Також бажано оцінити їх взаємини (Al / F, Cr / V, Cr / V, Cu / Ag, Cu / Mo, Cu / Mo, Cu / Ni, Cu / Se, Fe / Co, Fe / I, I / Co, I / Se, K / Co, K / Li, Mg / B, S / Cu, Se / Ag, Se / Sn, V / Mn, Zn / Cr, Zn / Ni, Zn / Sn, Са / Sr і т. д.) для проведення більш точної корекції дисбалансу. Для мого регіону, не лінь повторитися, у водоймах перевищення ГДК по залізу до 20 разів. За іншими мікроелементам дізнаюся пізніше. Самому цікаво.